Перейти до вмісту

Спайк Лі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спайк Лі
Shelton Jackson Lee
Народився20 березня 1957(1957-03-20)[1][2][…] (67 років)
Атланта, Джорджія, США[4]
Країна США
НаціональністьСША США
Місце проживанняНью-Йорк
Діяльністькінорежисер, актор, сценарист, кінопродюсер, режисер монтажу, кіноактор, телеактор, маскот, телепродюсер, режисер
Alma materШкола мистецтв Тіша, Morehouse Colleged і John Dewey High Schoold
Знання мованглійська[5][6]
ЗакладНью-Йоркський університет, Гарвардський університет і Колумбійський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Гільдія сценаристів Америки, східd
Роки активності1978 — тепер. час
Посадаголова журі Каннського кінофестивалюd
БатькоBill Leed
РодичіMalcolm D. Leed і Cliff Leed[7]
Брати, сестриDavid Leed, Joie Leed і Cinqué Leed
У шлюбі зTonya Lewis Leed
Нагороди
IMDbID 0000490

Шелтон Джексон (Спайк) Лі (англ. Shelton Jackson 'Spike' Lee; нар. 20 березня 1957(19570320)) — американський режисер, продюсер, письменник і актор. Володар двох премій «Оскар» — за сценарій фільму «Чорний куклукскланівець» (2019) та за видатні заслуги в кінематографі (2016).

Його компанія, 40 Acres and a Mule Filmworks, вже випустила більше 35 фільмів з 1983 року. У 2021 році Голова журі Каннського кінофестивалю.[8]

Спайк Лі дебютував як режисер зі своїм фільмом «Їй це потрібно» (1986), і з того моменту вже зняв такі фільми як «Роби як треба» (1989), «Малколм Ікс» (1992), «The Original Kings of Comedy» (2000), «25-та година» (2002), «Не впіймали — не злодій» (2006), «Чірак» (2015). Лі зіграв у 10 зі своїх власних фільмів.

Стрічки Лі розглядають проблему міжрасових стосунків, колоризму в чорній спільноті, ролі медіа у житті людини, міського криміналу і бідності й інші. Лі отримав дві номінації на "Оскар": Student Academy Award і Премію «Оскар» за видатні заслуги у кінематографі від Академії кінематографічних мистецтв і наук, і здобув дуже багато інших нагород, серед яких дві премії Еммі, дві Премії Пібоді, почесну Премію БАФТА у кіно, Премію «Сезар» за видатні заслуги у кінематографі й Gish Prize 2013.[9][10][11][12]

Дитинство і юність

[ред. | ред. код]

Лі народився в Атланті, штат Джоржія. Народився у родині Жаклін Керол (до того Шелтон), вчительки мистецтв і чорної літератури, і Вільяма Джеймса Едварда Лі ІІІ, джаз-музиканта і композитора.[13] Лі має три молодших брата і сестри, Джоі, Девіда й Сінк, вони всі працюють на тих чи інших позиціях в кіно брата. Режисер Малкольм Д. Лі — кузен Спайка Лі. Ще дитиною він з родиною переїхав до Брукліна, штату Нью-Йорк. Це мама дала йому прізвисько «Спайк». Він ходив до John Dewey High School в Брукліні.

Лі записався у Morehouse College, історично чорний коледж, де він зробив свій перший фільм, Last Hustle in Brooklyn. Він відвідував кінокурси в Університеті Кларка в Атланті, випустився як бакалавр масової комунікації з Коледжу Моргауз. Він також випустився зі Школи мистецтв Тіша Нью-Йоркського Університету, де й став маґістром з кіно і телебачення.[14]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]

Фільм незалежного виробництва Лі, «Joe's Bed-Stuy Barbershop: We Cut Heads», був першим студентським фільмом, який показали на фестивалі Нових Режисерів/Нових Фільмів Центру Лінкольна.

У 1985 році Лі почав робити свій перший повнометражний фільм, «She's Gotta Have It». З бюджетом у $175,000 він зняв фільм за два тижні. Коли перший фільм вийшов у прокат у 1986, він зібрав $7,000,000 лише в США.[15] «Do the Right Thing», фільм 1989 року, номінували на Оскар за найкращий оригінальний сценарій 1989 року. Багато хто, включно з Кім Бейсінґер, казав, що «Do the Right Thing» також заслуговував на номінацію на найкращий фільм.[16] Того року найкращим фільмом визнали "Driving Miss Daisy. У 2006 в інтерв'ю з New York magazine Лі сказав, що успіх іншого фільму, який будувався на безпечних стереотипах, ранив його ще більше, аніж те, що його фільм не номінували на цю нагороду.[17]

Після випуску в 1990 р. фільму «Mo' Better Blues», Лі був звинувачений в антисемітизмі Антидефамаційною лігою й декількома кінокритиками. Вони критикували те, що персонажів-власників клубу Джоша й Мо Флетбуша, Лі назвав Шейлоками (персонаж-єврей із п'єси Шекспіра Венеційський купець). Лі не визнав провини, пояснюючи, що він створював цих персонажів із метою показати, як складно чорним виконавцям в умовах експлуатації. Лі сказав, що Лью Васерман, Сідні Шайнберґ і Том Поллок, єврейські керівники MCA і Universal Studios, навряд чи дозволили би антисемітський вміст у фільмі, який вони спонсорували. Він сказав, що не міг зробити антисемітський фільм, тому що євреї заправляють у Голлівуді, і «це факт».[18]

Його документальний фільм 1997 р. 4 Little Girls[en] про дітей, вбитих у вибуху в Баптистській церкві на 16-й вулиці[en] в Бірмінгемі (Алабама), у 1963 р., був номінований на Премію «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм.

2 травня 2007 р. 50-й Міжнародний кінофестиваль у Сан-Франциско[en] вшанував Спайка Лі режисерською нагородою Кіноспільноти Сан-Франциско[en]. У 2008 році він отримав Wexner Prize.[19] У 2013 році він виграв The Dorothy and Lillian Gish Prize сумою $300,000.[20] У 2015 році Лі отримав Премію «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі від Академії кінематографічних мистецтв і наук за внесок у кіно.[21]

Лі зрежисував, написав і спродюсував режим MyCareer у відеогрі NBA 2K16[en].[22]

Фільм «Чорний куклукскланівець», драматичний трилер, що зображає події 1970-х, Ґран-прі на Каннському кінофестивалі 2018 року, і відкривав фестиваль наступного серпня.[23] Він також отримав номінації на Премію «Оскар» за найкращий фільм та за найкращу режисерську роботу (перша номінація Лі у цій катеґорії), і виграв Премію «Оскар» за найкращий адаптований сценарій.

Професура

[ред. | ред. код]

У 1991 році Лі викладав курс кіновиробництва у Гарварді, а 1993 року почав викладати у Школі мистецтв Тіша Нью-Йоркського Університету. Саме у цій школі він отримав маґістра витончених мистецтв і був призначений мистецьким директором у 2002 році.[24] На сьогодні він постійний професор Нью-Йоркського університету.[25]

Реклама

[ред. | ред. код]

У середині 1990-х Levi Strauss винайняли Лі знімати серію реклами для телебачення для їхніх джинсів button-fly.[26]

Маркетолоґи з Nike[27] пропонували Лі стати режисером їхньої реклами. Вони хотіли об'єднати персонажа з фільму Лі «Їй це потрібно», Марса Блекмона, який обожнював Майкл Джордан, і Джордана в маркетинґовій кампанії для лінійки Air Jordan. Потім Лі просили прокоментувати феномен, коли inner-city youths намагалися вкрасти ці кросівки в інших дітей.[28] Він сказав, що треба не звинувачувати виробників взуття, яке стало популярним, а «виправляти умови, за яких дитина так багато значення надає важливості пари кросівок, парці чи золоту».[28]

Через маркетинґ 40 Acres and a Mule Лі режисував рекламу для Converse,[29] Jaguar,[30] Taco Bell[31] і Ben & Jerry's.[32]

Фільмоґрафія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119078023 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ Twitter — (untranslated), 2006.
  8. ↑ Каннський кінофестиваль 2021: програма, журі та «Особливий погляд» на Євромайдан, Суспільне, 5 липня 2021
  9. ↑ Spike Lee wins $300,000 Gish Prize. BBC News. Процитовано 30 квітня 2014.
  10. ↑ Spike Lee Awarded $300,000 Prize From Dorothy and Lillian Gish Foundation. BET: Black Entertainment Television. Процитовано 30 квітня 2014.
  11. ↑ Spike Lee awarded $300,000 Gish Prize. Los Angeles Times. Процитовано 30 квітня 2014.
  12. ↑ Spike Lee to receive prestigious Lillian Gish award. Hollywood. Процитовано 1 травня 2014.
  13. ↑ Spike Lee Biography (1956?-). www.filmreference.com. Процитовано 1 лютого 2019.
  14. ↑ Shelton "Spike" Lee Bio | Morehouse College. web.archive.org. 6 травня 2012. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 15 лютого 2019.
  15. ↑ She's Gotta Have It (1986) - Box Office Mojo. www.boxofficemojo.com. Процитовано 15 лютого 2019.
  16. ↑ Sharf, Zack; Sharf, Zack (22 січня 2019). At 1990 Oscars, Kim Basinger Called Out the Academy for Snubbing Spike Lee and ‘Do the Right Thing’ — Watch. IndieWire (англ.). Процитовано 15 лютого 2019.
  17. ↑ Hill, By Logan; Published Apr 7, 2008. How I Made It: Spike Lee on 'Do the Right Thing'. NYMag.com. Процитовано 15 лютого 2019.
  18. ↑ James, Caryn (16 серпня 1990). Spike Lee's Jews and the Passage from Benign Cliche into Bigotry. The New York Times. Процитовано 1 грудня 2009.
  19. ↑ "Spike Lee to Receive the Wexner Prize"; Wexner Center for the Arts. Wexarts.org. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 13 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка) [Архівовано 2011-06-14 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Chris Lee (18 вересня 2013). Spike Lee awarded $300,000 Gish Prize. Los Angeles Times. Процитовано 19 вересня 2013.
  21. ↑ Spike Lee, Debbie Reynolds And Gena Rowlands To Receive Academy’s 2015 Governors Awards. 27 серпня 2015.
  22. ↑ Plunkett, Luke (4 червня 2015). Spike Lee Is Writing A Video Game Campaign. Kotaku. Процитовано 6 червня 2015.
  23. ↑ Debruge, Peter; Debruge, Peter (19 травня 2018). Japanese Director Hirokazu Kore-eda’s ‘Shoplifters’ Wins Palme d’Or at Cannes. Variety (англ.). Процитовано 13 серпня 2019.
  24. ↑ Professor web page. NYU Tish Directory. NYU. Процитовано 25 листопада 2015.
  25. ↑ Sandra Gonzalez (13 лютого 2019). Spike Lee strives to be on the right side of history.
  26. ↑ Elliott, Stuart (July 22, 1991). «THE MEDIA BUSINESS: Advertising; Levi and Spike Lee Return In 'Button Your Fly' Part 2». «The New York Times».
  27. ↑ Kindred, Dave; "Mars points NBA to next Milky Way – advertising character Mars Blackmon"; findarticles.com; July 21, 1997. Findarticles.com. 21 липня 1997. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 13 червня 2011. [Архівовано 2009-04-29 у Wayback Machine.]
  28. ↑ а б Chucksconnection.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2006. [Архівовано 2006-08-11 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Converse Splits With Butler (амер.). Процитовано 15 лютого 2018.
  30. ↑ Jaguar enlists Spike Lee to help diversify market (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  31. ↑ JOHNSON, GREG (7 липня 1995). Basketball Stars Team Up for Taco Bell Ad Campaign : Marketing: Shaquille O'Neal and Hakeem Olajuwon go one-on-one in television commercials that follow up provocative teasers in several papers. Los Angeles Times (амер.). ISSN 0458-3035. Процитовано 15 лютого 2018.
  32. ↑ BEN & JERRY'S & SPIKE & SMOOTH ICE CREAMS' FIRST BIG AD EFFORT BOASTS A SOCIAL CONSCIENCE (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спайк_Лі