Роман Ростиславич
Роман Ростиславич | ||
Пломба зі знаком Романа Ростиславича[1] | ||
| ||
---|---|---|
1171, 1174 — 1173, 1176 | ||
Попередник: | Михайло Юрійович, Святослав Всеволодович | |
Наступник: | Всеволод Велике Гніздо, Святослав Всеволодович | |
| ||
1167 — 1180 | ||
Попередник: | Ростислав Мстиславич | |
Наступник: | Давид Ростиславич | |
Народження: |
бл. 1130-их Смоленськ, Смоленське князівство | |
Смерть: |
14 червня 1180 Смоленськ | |
Рід: | Рюриковичі | |
Батько: | Ростислав Мстиславич | |
Шлюб: | unknown daughter of Svyatoslav Olgovichd | |
Діти: | Ярополк, Мстислав | |
Рома́н Ростисла́вич (бл. 1130-их — 14 червня 1180[2]) — великий князь київський (1171—1173, 1174—1176)[2]. Князь смоленський (1154, 1159—1161, 1161—1171, 1173—1174, 1177—1180)[2]. Представник дому Смоленських Ростиславичів роду Мономаховичів династії Рюриковичів[2]. Син смоленського і київського князя Ростислава Мстиславича[2]. Одружився у вересні 1149 року з дочкою Святослава Ольговича[2]. Брав участь у розоренні Києва під проводом князя Андрія Боголюбського (1169).
- Рома́н Ростисла́вич — в українській традиції з патронімом.
- Рома́н І — у західній традиції з номером правителя.
- Рома́н I Ки́ївський — за назвою князівства.
- Рома́н I Смоле́нський — за назвою князівства.
- Бори́с — хрещене ім'я.
- Рома́н-Бори́с Ростисла́вич — комбіноване ім'я[3][2]
У 1151 році допомагав Великому князю Київському Ізяславу Мстиславичу відстоювати Київ від суздальського князя Юрія Долгорукого, багато сприяв поразці останнього при річці Руті, захищав від нього Чернігів.
1152 року — допомагав Ізяславові проти Святослава Ольговича. У 1154 році зайняв Новгородський стіл, але в тому ж році його вигнали.
У 1158 році брав участь у поході Рогволода Борисовича проти інших полоцьких князів, у 1159 році — в поході Святослава Ольговича.
1169 року — брав участь у взятті та зруйнуванні Києва військами Андрія Боголюбського, а потім у поході останнього на Новгород.
Андрій 1171 року посадив Романа на Київське князівство, але через два роки, розгніваний відмовою Романа видати київських бояр, запідозрених у вбивстві князя Гліба Юрійовича, змусив його перейти з Києва до Смоленська.
Після смерті Андрія Боголюбского Роман знову сів у Києві, але 1177 року Святослав Всеволодович знову змусив його відступити до Смоленська. Пробувши один рік (1179) у Новгороді, помер у Смоленську 1180 року.
- Батько: Ростислав Мстиславич (?—1167), великий князь київський (1154, 1159—1161, 1161—1167), князь смоленський (1125—1154, 1154—1159, 1161)
- Дружина: N Святославівна, донька князя Святослава Ольговича[2][4][5].
- Ярополк Романович (?— після 1177) — князь смоленський (1171—1173, 1174), трипільський (1177).
- Мстислав Романович (?—1223) — князь псковський (1178—1179), смоленський (1197—1214), білгородський (1206) і київський (1212—1223). Загинув на Калці.
- NN Романівна (?—?) m полоцький князь Всеслав Василькович.
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.7. VII. Летопись по Воскресенскому списку. Санкт-Петербург, 1856.
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.15. Летописный сборник, именуемый Тверской летописью. Санкт-Петербург, 1863.
- Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Грушевський М. Історія України-Руси, Т. 2. Львів, 1905
- Dąbrowski D. Genealogia Mścisławowiczów: Pierwsze pokolenia (do pocątku XIV wieku). Kraków, 2008.
- Нечитайло В. Знаки Рюриковичів, що належали Великим князям Київським // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019. Спецвипуск. С. 54–66.
- Котляр, М.Ф. Роман Ростиславич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 278. — ISBN 978-966-00-1290-5.