Портал:Фентезі
 | Ласкаво просимо до порталу «Фентезі» |  |
 Фентезі Фе́нтезі (англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю[1]. Магія й інші надприродні явища не обов`язково повинні бути головними елементами сюжету, теми чи місця дії, проте в будь-якому випадку вони присутні у творі як частина картини світу. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де чари є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного. У популярній культурі переважає умовно середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна. Проте в ширшому, вульгарному розмовному значенні фентезійний жанр включає в себе твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу. Також у наші дні фентезі — це жанр в живописі, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх. |
 Вибрана стаття Го́біт, або Туди́ і зві́дти (англ. The Hobbit, or There and Back Again) — роман-казка англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна. Вперше опублікований 1937 року видавництвом «Джордж Аллен і Анвін», із часом став класикою дитячої літератури. В основі сюжету — подорож гобіта Більбо Торбина, чарівника Ґандальфа та тринадцяти гномів на чолі з Торіном Дубощитом. Їхній шлях лежить до Самотньої Гори, де дракон Смоґ стереже захоплені ним гномівські скарби. Під час написання «Гобіта» Толкін звертався до мотивів скандинавської міфології та давньоанглійської поеми «Беовульф». На думку низки дослідників, на романі відобразився досвід участі письменника в Першій світовій війні. Характерною особливістю твору є протиставлення архаїчного й сучасного стандартів поведінки, зокрема через стилістику мови персонажів. Головний герой, Більбо Торбин, має чимало характеристик сучасної людини і, як наслідок, на тлі стародавнього світу видається явним анахронізмом. Відповідно, у творі порушується питання про співвідношення людини сучасної культури зі стародавніми героями, в оточенні яких вона перебуває. Протягом історії відбувається розвиток головного героя — участь у пригодах стає для Більбо шляхом самопізнання. У конфлікті за скарби, який виникає в пізній фазі сюжету роману, розглядається проблематика почуття жадібності до матеріальних цінностей та його подолання. ::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення |
 Обраний життєпис Міхаель Андреас Гельмут Енде (нім. Michael Andreas Helmuth Ende; нар. 12 листопада 1929, Гарміш-Партенкірхен — пом. 28 серпня 1995, Фільдерштадт-Бонланден) — німецький письменник, автор низки творів для дітей, з яких найбільш відомий роман «Історія без кінця». Сьогодні твори Енде перекладені більш ніж 40 мовами і вийшли загальним тиражем понад 20 мільйонів примірників. За мотивами «Нескінченної історії» зняті однойменні фільми. За мотивами казки «Чарівний напій» («Диявольсконгеніакогольний коктейль») знято мультиплікаційний серіал «Вуншпунш» (2000). У числі творів Енді також кілька п'єс, романів і повістей. Однак найбільшим успіхом користувалися саме фентезійні та дитячі твори. Міхаель Енде народився в містечку Гарміш-Партенкірхен в родині художника і скульптора Едгара Карла Енде і фізіотерапевта Луїзи Енді. Пологи відбулись о 5:15 ранку за допомогою кесаревого розтину. Родина жила бідно, так як картини Едгара купували практично не купляли, бо вони відрізнялись від традиційних і мистецтвознавці оцінювали їх як «напівсюрреалізм».::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте...В фентезійному романі ' « Рубіж»' , написаному в співавторстві М. і С. Дяченко, А. Валентиновим і Г. Л. Олді, під виглядом другорядних персонажів присутні всі автори твори: Дмитро Громов - це «москаль-утікач» Дмитро Гром, Андрій Валентинов - осавул Шмалько, Сергій Дяченко - батько Дяченко. |
Телевізійні фентезійні серіали  Мерлін (англ. Merlin) — британский фентезійний телесеріал, що виходив у 2008–2012 роках на каналі BBC. Заснований на легендах про Короля Артура, хоча і значно відрізняється від традиційніших версій міфа. Розповідає про містичного чаклуна Мерліна та його стосунки з Принцем Артуром.
|
Фентезійні художні фільми «Персі Джексон: Море чудовиськ» (англ. Percy Jackson: Sea of Monsters) — американський пригодницький фентезі фільм режисера Тора Фреденталя, який є екранізацією книги «Персі Джексон і Море чудовиськ» з серії книг «Персі Джексон і боги-олімпійці» письменника Ріка Ріордана. Персі вирушає на пошуки свого друга, сатира Гроувера, що потрапив у пастку до циклопа Поліфема. На кону стоїть не тільки сатир, а й весь «Табір напівкровок»: хтось отруїв священне дерево Талії, а це означає, що захист табору ось-ось впаде і вже ніщо не зможе утримати чудовиськ від вторгнення..::::::::::::::::читати далі |
Анімаційні фентезійні фільми
|
 Категорії
 |
 Корисні шаблони
|
 Премії фентезі |
 Література про фентезі
|
 Добра стаття Парціфаль (нім. Parzival) — містично-куртуазна поема Вольфрама фон Ешенбаха. Датується 1200—1210 роками та містить 25000 віршованих рядків. Твір написаний середньоверхньонімецькою мовою на основі незакінченої поеми Кретьєна де Труа — «Персеваль, або повість про Грааль». Вольфрам збільшив обсяг тексту до XVI книг, довів до кінця фабульні зв'язки та додав вступну частину про Парціфалевого батька — Гамурета. Він також вніс деякі зміни до основного сюжету, розробленого Кретьєном, але загалом дотримувався задуму останнього. Провідною темою твору є пошуки Святого Грааля (у Вольфрамовій інтерпретації це коштовний камінь), проте ці пошуки мають, насамперед, психологічний характер. Парціфаль проходить шлях покаяння та внутрішнього переродження наївної душі та досягає досконалості.Між 1210—1220 роками Вольфрам написав поему «Тітурель», яка слугувала приквелом до «Парціфаля» та додатково інформувала про персонажів про Святий Грааль. «Парціфаль» став джерелом для однойменної музичної драми Ріхарда Вагнера 1882 року..::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
Померли:
Книги у жанрі фентезі Маджипурські хроніки (англ. Majipoor Chronicles), в іншому перекладі Хроніки Маджипура — збірка об'єднаних в роман оповідань американського письменника-фантаста Роберта Сілверберга, яка входить до складу так званого Маджипурського циклу. За внутрішньою хронологією циклу «Маджипурські хроніки» розташовані між романами «Замок лорда Валентина» і «Валентин Понтифік». Втім, «Маджипурські хроніки» не продовжують події попереднього роману; замість цього книга містить екскурси в історію і географію планети, зображуючи більш докладно деякі історичні події, постаті та місця, які в «Замку лорда Валентина» лише побіжно згадувалися.::::::::::::::::читати далі |
Книжкові фентезійні саги  Відьмак (1986 — 1999), (пол. Saga o wiedźminie) — фентезійний цикл польського письменника Анджея Сапковського. Перша книга циклу побачила світ у 1986 році, остання — в 2013. За мотивами творів у 2001 році польською телестудією Heritage Films був знятий 13 серійний телесеріал «Відьмак» (Wiedźmin) — режисер Марек Бродські. На основі серіалу також був створений 130-хвилинний телефільм. У 2004 році польська компанія «CD Project Red» почала роботу над багатообіцяючою комп'ютерною рольовою грою (RPG) під назвою The Witcher. Гра вийшла в жовтні 2007 року. У 2011 і 2015 році вийшло продовження гри про пригоди Ґеральта, яке називається The Witcher 2: Assassins of Kings і The Witcher 3: Wild Hunt відповідно. На батьківщині письменника пригоди Відьмака були видані у вигляді шести коміксів (1993–1995) оформлених малюнками Богуслава Польха і з текстом Матея Паровського. Головним героєм серії є Геральт з Рівії, відьмак — мисливець за монстрами, що становлять загрозу для життя людей. У дитинстві йому, як і іншим відьмакам, за допомогою мутацій були додані високі бойові якості: велика сила, миттєва реакція, прискорений метаболізм і висока регенерація. Основна робота Геральта — за гроші знищувати небезпечних чудовиськ. Відповідно до власного кодексу поведінки, він намагається не брати участь у політичних інтригах королів і чарівників, однак у підсумку виявляється вплутаним в складний вузол протистояння північних королівств і могутньої південної імперії Нільфгаарда. Геральт намагається захистити юну княжну зруйнованого королівства Цинтра Цирі (Дитя-Неждане), призначену йому пророцтвом ще до її народження. Цирі, також стає джерелом інтересів впливових сил (імператор Нільфгаарда, чарівник Вільгефорц, Ложа чародійок), тому що її нащадку передбачено вирішити долю світу. Отримавши від своїх прийомних батьків (Ґеральта і його коханої, чарівниці Єнніфер) символічні дари-вміння: відьмачі — вправне володіння мечем і чарівницькі — володіння магією, зазнаючи надалі важких випробувань, Цирі стає поряд з Ґеральтом головною героїнею саги..::::::::::::::::читати далі |
 Нові статті
|
 Вікіпроєкти |
 Братні портали |
|
- ↑ Фэнтези: Истоки жанра - Антон Карелин - МИР ФАНТАСТИКИ И ФЭНТЕЗИ. www.mirf.ru. Процитовано 23 вересня 2015.