1 січня

	← січень →
	2024 рік

1 січня — 1-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 364 дні (365 днів — у високосні роки).

Цей день в історії: 31 грудня—1 січня—2 січня

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

Національні

Україна: Василів день.
Гаїті: День незалежності (1804)
Судан: День незалежності (1956)
Куба: День звільнення (1959)
Камерун: День незалежності (1960)
Непал: Міжнародний день традиційного непальського одягу
Італія: День конституції
Самоа: День незалежності (1962)
Словаччина: День виникнення Словацької республіки
Танзанія: День посадки дерев
Тайвань: День заснування Китайської республіки
Чехія: День відновлення незалежності чеської держави
США: Кванза, Національний день Кривавої Мері
Литва: День прапора

Релігійні

Західне християнство

Розпочинається Місяць Пресвятого Імені Ісуса;
Восьмий день із Дванадцяти Днів Різдва (день октави Різдва, який у католицьких державах вважається священним днем);
Торжество Пресвятої Богородиці;
Всесвітній день миру;
Свято обрізання Господнього;
- Свято Пресвятого Імені Ісуса^[en] (Англіканська та Лютеранська церкви);
- Свято дурнів^[en] (Середньовіччя).
Пам'ять святителя Фульгенція, єпископа Руспійского;
Пам'ять преподобномученика Телемаха^[en];
Пам'ять святого галицького священника Зигмунта Гораздовського;
Пам'ять кардинала-священника та театинця Джузеппе Марія Томазі^[en].

Східне християнство

Свято обрізання Господнього;
Пам'ять святителя Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської, Григорія Назіанського, батька св. Григорія Богослова та Фульгенція Руспійского;
Пам'ять мучеників Василя Анкірського та Феодота;
Пам'ять праведної Емілії, матері святителя Василя Великого;
Пам'ять преподобного Амфілохія Почаївського.

Інші

у 2001, 3001, … — день квадратного кореня

Іменини

✝ Католицькі: Агріпін, Алмахій, Бонфілій Мональд, Василь, Вікентій-Марія Страмбі, Вільгельм, Гуголін Євфросинія, Джузеппе, Зигмунт, Здіслава, Йосип Марія Томазі, Клар, Конкордій, Кронан, Куан, Магн, Мартіна, Мідвін, Мохуа, Телемах, Оділон, Фйоульд, Фульгенцій.

✙ Православні: Василь, Амфілохій, Богдан, Григорій, Емілія, Федот, Федосій, Фульгенцій.

Події

154 до н. е. — у Стародавньому Римі день початку річного консульства було перенесено на 1 січня.
104 до н. е. — римський консул Гай Марій провів Римом полоненого царя Нумідії Югурту.
45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
1 — обрізання Господа нашого Ісуса Христа. Об'явлення Божого імені людству.
49 — Агрипіна Молодша вийшла заміж за Клавдія.
89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.
466 — Лю Юй стає імператором Південної Сун після вбивства свого племінника імператора Лю Цзиє.
1501 — кінець інкунабул, друкованих видань у Європі, що вийшли з моменту винаходи друкарства. З цього дня європейські друковані книжки умовно називають палеотипами.
1515 — Франциск I стає королем після смерті свого тестя Людовіка XII, який не залишив інших спадкоємців
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий рік був перенесений на 1 січня. Тим самим відкинувши 5508 років слов’янського літочислення. В указі йшлося про те, що після 31 грудня 7208 настане 1 січня 1700 «від Різдва Господа Бога і спасу нашого Ісуса Христа».^[1]
1709 — Війна королеви Анни: битва при Сент-Джонсі.
1751 — надруковано перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел», виданий Дені Дідро та Жаном Лероном Д'аламбером.
1785 — вийшов перший номер найстарішої лондонської щоденної газети The Daily Universal Register заснована Джоном Волтером (1788 року перейменована в «The Times»).
1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.
1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент. На підставі Акту про Унію утворилося Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії; об'єднані британські та ірландські законодавчі органи.
1804 — проголошена незалежність Гаїті від Франції.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович.
1901 — проголошено створення Австралійської Співдружності — федерації британських колоній всього континенту.
1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1942 — у Вашингтоні союзники за антигітлерівською коаліцією підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти країн Осі.
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1954 — у США відбувся перший національний кольоровий телеефір.
1959 — перемога Кубинської революції.
1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).
1970 (00:00:00 UTC) — початок відліку часу в Unix-подібних операційних системах (початок епохи Unix).
1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1984 — засновано Industrial and Commercial Bank of China, один з найбільших банків світу.
1992 — Ірак визнав незалежність України.
1994 — почала діяти НАФТА, найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі (США—Канада—Мексика).
1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2001 — безготівкове євро введено в Греції.
2002 — поява готівкового євро.
2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.
2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
2009 — у Словаччині введено в обіг євро.
2011 — у Естонії введено в обіг євро.
2014 — у Латвії введено в обіг євро.
2015 — у Литві введено в обіг євро.
2015 — Росія припинила дію двосторонньої секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об'єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD
2023;
- у Хорватії введено в обіг євро.
- ракетний удар Збройними силами України по табору російських мобілізованих солдат у Макіївці.

Народились

Див. також Категорія:Народились 1 січня

1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.
1618 — Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства.
1678 – Франтішек Фердинанд Кінскі, дворянин, дипломат і політик.
1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса.
1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження.
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання
1842 — Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург.
1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках.
1851 — Чезаре Зоккі (Дзоккі або Цочі), італійський скульптор, автор пам'ятнику Данте Аліг'єрі в Тренто. Двоюрідний брат скульптора Еміліо Зоккі, автора кінного пам'ятника Віктору Емануїлу II у Флоренції; двоюрідний дядько скульптора Арнольдо Зоккі, автора статуї Христофора Колумба в Буенос-Айресі.
1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон
1857 — Степан Ерастов, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані.
1863 — П'єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань.
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог.
1885 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1892 — Шатьєндранат Бозе, індійський фізик, один з творців квантової статистики
1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР.
1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік.
1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках.
1912 — Василь Хоменко, український графік.
1916 — Степан Хвиля, український живописець.
1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі».
1925 — Веніамін Баснер, радянський та російський композитор, автор музики до багатьох радянських кінофільмів.
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України.
1927 — Моріс Бежар, французький хореограф.
1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство).
1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України.
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка.
1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»).
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич».
1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами.
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач.
1950 — Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.
1950 — Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач.
1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України.
1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України.
1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист.
1956 — Крістін Лагард, французька фінансистка, президент Європейського центрального банку (ЄЦБ).
1957 — Василь Кожелянко, український письменник.
1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України.
1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог.
1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець.
1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст.
1967 — Василь Цимбаліста, український художник, (сакральне мистецтво).
1973 — Андрій Міщенко, український політик, Народний депутат України 7-го скликання.
1978 — Сергій Кокурін, уродженець Сімферополя, прапорщик Збройних сил України, що загинув під час штурму сімферопольського фотограмметричного центру, перший убитий воїн російськими окупантами у російсько-українській війні.
1982 — Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі — Кубка «Мастерз». У 2006 році — третя ракетка світу.
1986 — Вікторія Амеліна, українська письменниця.
1991 — Василь Божок, офіцер Збройних сил України. Учасник війни на Донбасі. Герой України.

Померли

Див. також Категорія:Померли 1 січня

1748 — Йоганн Бернуллі, швейцарський математик.
1862 — Михайло Остроградський, український математик.
1894 — Генріх Герц, німецький вчений, який першим отримав електромагнітні хвилі
1909 — Мкола Каразін, художник-баталіст і письменник; онук засновника Харківського університету Василя Каразіна.
1931 — Мартінус Віллем Беєрінк, нідерландський мікробіолог і ботанік.
1979 — Микола Савченко-«Миколенко», лейтенант ЧА, хорунжий УПА, командир сотні «Східняки», член Закордонного Представництва УГВР, член Видавничого комітету «Літопис УПА», Лицар Золотого Хреста бойової заслуги 1 класу.
1994 — Юрій Тис, український письменник, військовий історик.
2004 — Олекса Мишанич, український науковець, філолог, дослідник літератури закордонних українців, лавреат Шевченківської премії
2010 — Лхаса де Села, канадська співачка, автор пісень.
2012 — Киро Глигоров, перший президент Північної Македонії
2021 — Микола Рябий, український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач.

Примітки

↑ Для християн 2022-й, а для слов’ян ще й 7530 від Створення Миру, Клуб органічного землеробства, 26 червня 2022

Посилання

Цей день в історії [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]

[1] Для християн 2022-й, а для слов’ян ще й 7530 від Створення Миру, Клуб органічного землеробства, 26 червня 2022

[1]

← січень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31
2024 рік